Випадки насильства серед учнів завжди були частиною закладу освіти, але зараз вони стають дедалі помітніші. Дорослі не можуть ізолювати дітей від важких ситуацій і переживань. Але вони можуть допомогти створити таке середовище, щоб дитині було комфортно в ньому перебувати.

      21 вересня в ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» відбулася всезагальна виховна година присвячена темі «Протидія булінгу в учнівському середовищі». На виховній годині були присутні учні та класні керівники груп. Також були запрошені з виступом представники районого відділу Поліції.

     

               

  

Дитина має знати, що факти булінгу (цькування) не слід приховувати. Це не соромно.

Її вини тут немає.

Якщо ти жертва булінгу, свідок чи кривдник: повідом батькам, учителям, психологу, директору: зателефонуй на «гарячу» лінію допомоги (безкоштовно, анонімно)

Моб. 116111 або 116000, стаціонар 0800213103

 

Поняття стресу, його вплив на людину

На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю подразники з внутрішнього і навколишнього середовищ. Виникнення несподіваної та напруженої ситуації призводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Наступає неспецифічна реакція організму у відповідь на цю ситуацію - стрес.

Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощів (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.

Існують різні наукові підходи до розуміння стресу. Найбільш популярною є теорія стресу, запропонована Г. Селье. У рамках цієї теорії механізм виникнення стресу розуміється в такий спосіб.

Усі біологічні організми мають життєво важливий уроджений механізм підтримки внутрішньої рівноваги і балансу. Сильні зовнішні подразники можуть порушити рівновагу. Організм реагує на це захисно-пристосувальною реакцією підвищеного порушення. За допомогою порушення організм намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифічне для організму порушення і є станом стресу.

Якщо подразник не зникає, стрес підсилюється, розвивається, викликаючи в організмі цілий ряд особливих змін - організм намагається захиститися від стресу, попередити його або придушити. Однак можливості організму не безмежні і при сильному стресовому впливі швидко виснажуються, що може привести до захворювання і навіть смерті людини.

Екстремальні ситуації впливають на людину по кілька разів на день, і в принципі стреси потрібні людині, тому що вони підвищують тонус. Однак якщо вони досягають визначеного критичного рівня, то діють не тільки на шкоду організмові, але і вашій активності.

Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу супротиву, боротьби, до втечі.

     

Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТИПИ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ

В контексті ситуаційного підходу учасники стресової ситуації розглядаються не як пасивні «жертви» впливу зовнішніх стрес-факторів, а як активні суб'єкти взаємодії зі структурними елементами ситуації, які мають певну стресогенну (потенційним ризиком порушення гомеостазу організму і детермінації наступних стрес-реакцій) в залежності від сприйняття і когнітивної оцінки ситуації. Якість взаємодії суб'єктів із структурними елементами стресової ситуації істотно відрізняються від взаємодії в звичайних або звичних умовах життєдіяльності.

Аналіз літератури і систематизації таких понять, як «стрес» і «ситуація», дозволяє констатувати відсутність загальноприйнятого поняття «стресова ситуація». У науковій літературі поняття «стресова» і «стресогенна ситуація» використовуються або як синоніми впливу стрес-факторів, або розглядаються різні стрес-фактори як зовнішні детермінанти стресових станів, їх класифікації без узгодження з динамікою зміни стану людини і його суб'єктивних параметрів сприйняття і копінга (Копінг— психологічна стратегія та спосіб подолання людиною стресової ситуації^[1]. Поняття об'єднує когнітивні, емоційні та поведінкові стратегії, які використовуються, щоб впоратися із запитами буденного життя. У психології копінг можна розуміти як розширення (збільшення) свідомого зусилля задля вирішення особистих та міжособистих проблем і намагання опанувати, мінімізувати або переносити стрес чи конфлікт. Ефективність копінгових зусиль (копінгу) залежить від типу стресу і/або конфлікту, індивідуальних особливостей кожної окремої людини та обставин.), а також динаміки зміни якості взаємодії суб'єкта і зовнішніх ситуативних чинників. На наш погляд, необхідно диференціювати поняття «стрессогенної» і «стресової ситуації».

Стресогенна ситуація - це ситуація, яка містить деякі об'єктивні і суб'єктивні характеристики з потенційним ризиком (імовірністю) стрес-реагування учасників - суб'єктів даної ситуації. Стресогенна ситуація - це імпліцитно-стресова ситуація. Структурні та змістові елементи «стрессогенної ситуації» містять переважно імпліцитні детермінанти стресового реагування як мобілізації адаптаційних можливостей. Стресогенна ситуація перетворюється в стресову ситуацію для людини в результаті суб'єктивної репрезентації (когнітивної репрезентації) ситуації. Стресори ситуацій у професійній діяльності швидше привносяться в роботу, а не з'являються в результаті роботи, але в будь-якому випадку вони невід'ємна частина професійного стресу. Можливість успішної адаптації або подолання стресової ситуації визначається особистісними ресурсами стресостійкості, суб'єктивними характеристиками сприйняття і оцінки, ставленням до ситуації. 

Емоційна стрессогенність ситуації пов'язана, з одного боку, з суб'єктивної значимістю ситуації (мотивацією досягнення мети, емоційною привабливістю і ін.), З іншого - з невизначеністю ситуації - оцінкою ймовірності успішного розвитку, результату і наслідків даної ситуації для людини. 

Інформаційна стрессогенність ситуації обумовлена кількістю і якістю доступної інформації, якою оперує суб'єкт (суб'єкти) ситуації в тимчасовому аспекті (інтервалі).

Стресова ситуація - вид неординарної соціально-психологічної ситуації, в тому числі і професійно-важкій ситуації, яка містить об'єктивні підвищені вимоги до адаптаційних потенціалів (ресурсів) людини, детермінує зміни психічного стану людини і якість взаємодії в системі «суб'єкт-ситуація». Структурні та змістові параметри стресовій ситуації відрізняються від звичних (оптимальних) і обумовлюють підвищення психічної напруженості (емоційний або інформаційний стрес) - мобілізації адаптаційних ресурсів у суб'єкта ситуації. Стресова ситуація являє собою складний багаторівневий і багатокомпонентний феномен, для розуміння якого потрібен детальний аналіз параметрів стресовій ситуації. Для системного опису стресової ситуації як складного психологічного феномена повинні бути визначені його різнорівневі параметри - об'єктивні і суб'єктивні характеристики. 

Професійно-важкі ситуації - одиниці аналізу взаємодії людини і вимог з боку професійної діяльності в певних організаційних умовах. Трудова діяльність людини насичена важкими ситуаціями з певною тривалістю і короткочасними стресовими впливами різної сили. Продуктивною, на наш погляд, є п'ятирівнева класифікація стресових впливів:

• 1. Стресові стимули (стрес-фактори) - окремі об'єкти або дії, що порушують гомеостаз організму і викликають стрес реакції.
• 2. Стресові ситуації - неординарні ситуації, обтяжені підвищеними вимогами до адаптаційним потенціалом (ресурсів) людини. Об'єктивні та суб'єктивні параметри стресовій ситуації відрізняються від звичайних (оптимальних) і вимагають від суб'єкта ситуації мобілізації додаткових зусиль або ресурсів. Потенційна стрессогенность ситуації пов'язана, з одного боку, з її об'єктивної та суб'єктивної значимістю, з іншого - з невизначеністю (ймовірністю) позитивного або бажаного результату. У більшості випадків стресова ситуація являє собою різновид соціально-психологічної ситуації на відміну від природних катаклізмів або екологічних катастроф.
• 3. Стресові події - особливі значимі життєві епізоди, які мають причину і наслідок у вигляді сильних переживань і змін змістотворних атрибутів життєвого простору особистості. Стресову подію - це фрагмент ситуації, співвіднесений з деяким тимчасовим відрізком і сенсоутворювальним, ціннісними або екзистенційними переживаннями.
• 4. Стресове оточення - узагальнююче поняття, що характеризує типи стресових ситуацій в соціально-психологічному просторі особистості.
• 5. Стресова середа - сукупність стресогенних фізичних і соціальних змінних зовнішнього світу.

Типи ситуацій. Лазарус виділив три типи стресових ситуацій.

Перший тип - ситуація втрати, являє собою травматичну втрату, втрату кого-небудь або чого-небудь, що має велике особисте значення (смерть, тривала розлука, втрата роботи). Другий тип - ситуації загрози, що вимагають від людини великих копінг-зусиль, активізації адаптаційних можливостей. Третій тип - ситуації виклику, що вимагають для адаптації складних і потенційно ризикованих стратегій подолання.

     Василюк: запропонував класифікувати стресові ситуації за характером фруструючих мотивів і за характером «бар'єрів». До внутрішніх бар'єрів відносяться особистісні перешкоди досягнення мети, до зовнішніх - бар'єри, які не дають можливість суб'єкту вийти з ситуації або змінити її. Як змістовних параметрів стресовій ситуації розглядається тип фрустраторів. Головною ознакою критичній життєвій ситуації як різновиду стресовій ситуації є наявність сильної мотивованості досягти мети (задовольнити потребу) і подолати що перешкоджають цьому досягненню перепони.

Згідно ресурсної концепції стресу, виділяються наступні типи стресогенних ситуацій:

• 1) ситуації, що становлять загрозу втрати ресурсів (ситуації загрози);
• 2) ситуації з фактичною втратою ресурсів (ситуації втрати).

Ситуації з відсутністю адекватного відшкодування витрачених ресурсів, коли вкладення особистих ресурсів для досягнення бажаного значно перевищує одержуваний результат. Наприклад, тимчасові витрати або фізичні зусилля для досягнення якоїсь значущої мети значно більше, ніж придбання бажаних цілей або цінностей: наприклад матеріального достатку, статусу або поваги. Відповідно до викладеного теоретичними принципами та уявленнями про ситуацію представляються перспективними розробки методів оцінки стрессогенності (стресового навантаження, тиску) важких ситуацій у професійній діяльності.

Планування: як організувати свій день, щоб все встигнути. Як ефективно планувати робочий час

Як правильно розпланувати свій день, щоб все встигати? Яких правил потрібно дотримуватися, щоб уникнути стресів і почуття незадоволеності?

1.     Навчіться складати список справ. Як правильно складати список справ?

• Список справ необхідно писати кожен день, краще з вечора.
• У списку пишіть не більше 7 пріоритетних справ. Більше не варто, так як за один день неможливо встигнути більше.
• Записуйте всі пункти в подробицях. Наприклад: зайти в магазин і купити все, що потрібно за списком. Запишіть список необхідних товарів на окремому аркуші. Тоді похід в магазин забере у вас набагато менше часу.
• Ви повинні в списку справ поставити приблизний час, який вам буде потрібно на виконання тієї чи іншої дії.
• Список справ повинен бути завжди на виду. Якщо ви молода мама, яку постійно смикають діти і список втрачається, тоді напишіть кілька копій.
• Пишіть список справ на тиждень вперед, це допоможе вам зрозуміти, які справи особливо термінові, а які можуть почекати.

Основні правила, як розпланувати свій день, щоб все встигати

1. Щоб правильно розпланувати свій день і все встигати, дуже важливо привчити себе прокидатися рано. Не важливо, потрібно вам йти на роботу чи ні. Організуйте нормальний режим сну. Щоб відчувати себе бадьоро, потрібно спати 8 годин на добу. Тому подумайте, у скільки вам потрібно лягати спати, щоб і вставати рано і при цьому висипатися.
2. Дуже важливо слухати свій біологічний годинник . Ви краще знаєте, в який час ви відчуваєте себе повним сил і енергії, щоб швидко зробити багато справ. Якщо ви відчуваєте прилив сил ввечері, сплануйте день так, щоб на вечір у вас залишилися особливо важливі справи. В інший час займіться менш важливими, виділіть час на відпочинок, саморозвиток, зустріч з друзями і т.д.
3. Дуже важливо при плануванні дня розставити пріоритети . Спочатку потрібно робити ті справи, які за своєю пріоритетності найбільш значущі, і тільки потім приступати до другорядних. Ніколи не відкладайте важливі справи на потім. Інакше, ви весь день будете про них думати і думками відволікатися.
4. Не витрачайте багато сил і часу на справи, які принесуть вам незначний результат . Витрати часу і кінцевий результат повинні бути порівнянні.
5. При плануванні свого часу, ви повинні продумати всі можливі варіанти, Щоб зробити своє життя простіше . Наприклад, якщо прибирання в будинку відбирає багато часу, подумайте, може, варто найняти хатню робітницю. Або викинути давно непотрібні речі, розкласти все по коробочках, систематизувати. Тоді прибирання буде забирати менше часу.
6. При виконанні справ, проаналізуйте, які чинники найчастіше вас відволікають і забирають ваш час . Можливо, ви часто відволікаєтеся на соціальні мережі, розмови по телефону, думки про інші справи. Дуже часто грають роль психологічні чинники, Наприклад, страх не встигнути виконати роботу вчасно, боязнь взятися за складну задачу, лінь.

Чого слід уникати, щоб все встигати

1. Не витрачайте час на перегляд телевізора. Будь-які новини, фільм ви можете подивитися в інтернеті без реклами. Це заощадить ваш час.
2. Обмежте час перебування в соціальних мережах, Форумах і іграх . Це марна трата часу.
3. Постарайтеся позбутися від шкідливих звичок . Ви замислювалися, скільки часу ви витрачаєте на перекури? Це не тільки забирає ваш час, але і здоров'я. Шкідливі звички не сумісні з успіхом.
4. Навчіться переборювати лінь, незібраність і непунктуальність. Ставте нагадування в телефоні, будильник заздалегідь, щоб не спізнюватися. Встановлюйте обмеження за часом на виконання всіх справ.

Навчитися виконувати всі завдання вчасно дуже просто. Більшість людей самі створюють собі проблеми і перешкоди у своєму житті. Варто лише докласти трохи зусиль і просто почати планувати своє життя. Ви повинні розуміти, що людина втомлена і нездорова не може працювати продуктивно і повноцінно прожити своє життя.

Тому, необхідно:

1. висипатися .
2. Правильно харчуватися. Вживати якомога більше овочів і фруктів.
3. Заняття спортом підвищують імунітет , Дають заряд бадьорості і благотворно впливають на діяльність мозку. Поліпшується пам'ять, концентрація, швидше оновлюються нейронні клітини.
4. Дотримуйтеся списку справ . Пишіть його на кожен день, на тиждень і на рік.
5. Чи не відволікайтеся на непотрібні вам справи , Марне спілкування. Не робіть роботу за інших.
6. При плануванні свого дня, не набирайте обов'язків на себе більше, ніж зможете виконати . Адекватно оцінюйте свій час і сили.
7. Підтримуйте порядок як вдома, так і на робочому місці . Кожна річ повинна мати своє місце, а кожна справа - свого часу. Коли ви підтримуєте порядок, ви витрачаєте набагато менше часу на виконання справ. Нехай порядок і систематизація речей увійде в вашу звичку.
8. Оптимізуйте свою роботу . Намагайтеся будь-яку справу максимально спростити і скоротити час на його виконання.
9. Користуйтеся сучасною технікою . Навіть вдома мультиварка, мікрохвильовка, електром'ясорубка заощадять вам масу часу на приготування їжі.
10. Завжди заохочуйте себе за будь-який успіх . Якщо впоралися вчасно з важливою справою, дозвольте собі 15 хвилин відпочити і з'їсти що-небудь солоденьке або заглянути на 10 хвилинок в однокласники.
11. Не прагніть до ідеалу, його не існує. Якщо ви зацикливаетесь на те, щоб все зробити ще і ще краще, в результаті ви будете тупцювати на місці і доведете себе до істерики.
12. Чи не накопичуйте невиконані справи. Те, що ви запланували зробити сьогодні - зробіть!

 13 Ніколи не бійтеся попросити про допомогу або ророзподілити певні завдання між співробітниками.

Планування робочого дня

Планування робочого дня - інструмент, який допомагає не тільки ефективно використовувати робочий час, Але і скорочувати його. Це не банальний список справ, який потрібно виконати в строгій черговості. Планування - здатність вибирати, що потрібно зробити, чому і коли.

Що включає в себе планування

Планування робочого часу включає в себе:

• Розстановку пріоритетів.
• Вибір важливих завдань.
• Пошук кращих шляхів їх вирішення.
• Пошук зайнятості у вільний час.

розстановка пріоритетів допомагає вам зрозуміти, що вимагає уваги, що може вирішитися саме, а яке питання потрібно просто проігнорувати. Час і інформація стали набагато цінніше, ніж раніше, і розпалюватися на те, що не дає результат - безглузда справа.

Вибір важливих завдань - майже те ж саме, що і розстановка пріоритетів, тільки вже в рамках одного робочого дня. Ви вибираєте, що принесе важливий результат, що потрібно зробити терміново, а що можна відкласти.

Пошук кращих шляхів вирішення завдань - дуже важливий пункт. При плануванні ви повинні враховувати не тільки те, що зробите, але і те, як це найкраще зробити. При цьому важливо не просто економити час, а робити все максимально швидко і якісно.

Робота з вільним часом також повинна входити в план роботи. У вас звільнилося 2 години на день, які ви можете витратити на щось? Можна сказати про це босові, і він нагрузить вас роботою, можна зайнятися самоосвітою, а можна докласти зусиль до розвитку власного проекту.

Хто повинен планувати свій робочий день

Планувати свій робочий день повинен вміти кожна людина. Так ви зможете економити час і будете більш ефективно працювати. Але є 3 категорії людей, які просто зобов'язані займатися особистим плануванням.

. Самий недисциплінований працівник - фрілансер. У нього немає чіткого графіка, а про те, що пора сідати щось робити, нагадує тільки дедлайн. Саме тому, фрілансерам, які працюють з декількома клієнтами, дуже важливо планувати свій робочий день. Часто виявляється, що нові замовлення з'являються з різницею в один - два дні, і якщо тягнути до останнього, можна не встигнути попрацювати за двома проектами.

бізнесмени. Тут все практично так само, як і у фрілансі. Особливо якщо це бізнес в мережі. З одного боку - ви можете спокійно відпочивати вдома, коли ваші співробітники працюють, але з іншого - такий підхід неминуче виявиться провальним. На Заході серед бізнесменів процвітає культ трудоголізму. Там вважають, що якщо ти не працюєш 60 годин в тиждень, значить, ти ледачий і тобі нічого робити в бізнесі.

керівники. Керівник не завжди буде бізнесменом. Власник компанії може не брати активної участі в справах своєї фірми, але її директор бере на себе відповідальність за роботу цілого механізму. Саме тому лідери середніх і великих компаній повинні ефективно використовувати свій час, адже від їх рішень залежить майбутнє компанії в довгостроковій перспективі. Планування робочого дня керівника - спосіб найбільш ефективно розподілити свій час між стратегічно важливими завданнями.

Завершення робочого дня засновано на наступних принципах:

• Доробляти необхідне. Є група справ, які входять в квадрат «важливе, але нетермінове». Їх найкраще доробляти протягом робочого дня, а квадрат «важливе і термінове» тримати завжди порожнім.
• Звіряйте результати з планом. Все що ви зробили за день, потрібно порівняти з задуманим. Якщо ви тільки почали планувати свій робочий день, то невеликі відхилення від плану будуть сприйматися як належне. Намагайтеся, щоб їх було якомога менше.
• Складайте план на наступний день. Найкраще це робити після закінчення попереднього робочого дня. Так ви збережете робочий настрій і, але при цьому важливо скласти реальну програму справ.

Якщо ви керівник, то протягом робочого дня повинні щільно працювати зі своїм секретарем.

Пам'ятайте, що все це загальні поради. Вони не враховують ваші індивідуальні особливості. Якщо вам зручніше робити термінову роботу днем, а не вранці - це ваше право. Якщо ви віддаєте перевагу робити велике і складне справа останнім, і це ніяк не впливає на ваш настрій протягом одного дня - зробіть його останнім.

Планування робочого дня має бути індивідуальним.

Основні помилки при плануванні робочого дня

Незважаючи на те, що практика тайм-менеджменту міцно осідає в нашому житті, більшість людей роблять типові помилки, коли планують свій робочий день. Ось кілька з них.

Помилка 1. Неправильна розстановка пріоритетів.

Матриця Ейзенхауера говорить нам про те, що ми повинні виконувати важливі справи. Але багато людей можуть легко переплутати, що для них важливо. Квадрат А, який повинен залишатися порожнім, і відповідає за термінові і важливі справи, вони часто плутають з С, де скупчилися неважливі справи, що вимагають негайного втручання.

Важливо пам'ятати, що ви повинні витрачати сили виключно на те, що вам важливо в наразі часу. Працювати на перспективу слід, коли справи можна відкласти і грамотно їх розпланувати.

Помилка 2. Занадто багато часу приділяється дрібницям.

Для того, щоб пояснити, чому в першу чергу треба робити «базу», а тільки потім дрібниці, скористаємося Законом Парето. Він говорить, що 20% зусиль дають 80% результату. Тобто, коли ви працюєте над чимось важливим, ви витрачаєте 20% зусиль і досягаєте 80% результату. Коли ви працюєте над дрібницями, ви отримуєте результат в 4 рази менше, а витрачаєте сил в 4 рази більше.

Розглянемо невеликий приклад. Вам потрібно запустити рекламну кампанію. Якщо ви створите 10 креативів, підберете до них ключові слова і фрази, і запустіть на підготовлених майданчиках, то це буде 20% роботи, які дадуть 80% результату. Але якщо ви будете приділяти час на правку шрифтів і зображень, добірку і шліфування фраз, пошук додаткових платформ для реклами, то витратите значно більше сил. Все це потрібно буде зробити, але вже після початку рекламної кампанії, Коли ви досягнете першої результату.

Помилка 3. Відсутність часу на особисті справи.

У кожної людини повинна бути особисте життя і свобода вибору заняття. Якщо у вас багато справ, і ви не знаходите одну - дві години для того, щоб зайнятися своїм хобі, то це погане планування власного дня. Планувати робочий час важливо не тільки тому, що воно дозволяє робити більше. Воно дає можливість займатися без поспіху тією справою, яка вам до душі.

 

 

Рекомендації щодо попередження насильства серед дітей та учнівської молоді

За результатами дослідження, проведеного Всеукраїнською громадською організацією Жіночий консорціум України у навчальних закладах Вінницької, Кіровоградської, Київської та Черкаської областей визначено, що:

найчастіше насильство до дітей чинять:

· інші діти (95%), батьки (68%) та дорослі, які працюють із дітьми (39%);

· від 24% до 37% дітей зазнають насильства вдома, на вулиці, у школі.

Частота випадків насильства варіюється від практично щоденного до декількох разів на місяць.

Ствердно відповіли про те, що зазнають насильства в школі

· 65% дівчат та 50% хлопців у віці 9-11 років;

· 84% дівчат та 70% хлопців у віці 12-14 років;

· 56% дівчат та 51% хлопців у віці 15-16 років.

Отже, проблема насильства над дітьми сьогодні залишається актуальною і потребує об’єднання зусиль представників різних соціальних інститутів щодо її вирішення.

Види соціальної профілактики насильства

Визначають такі основні види соціальної профілактики насильства у молодіжному середовищі: первинна, вторинна та третинна.

Кожний з видів профілактики має свої особливості.

До первинної соціальної профілактики насильства відноситься формування активного стилю життя, який забезпечує реалізацію прав, задоволення потреб та інтересів особистості. Профілактична робота тут носить інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості неприйняття та категоричну відмову від маніпуляції.

Первинна соціальна профілактика насильства серед дітей та учнівської молоді може бути проведена шляхом включення цієї проблеми в плани виховної роботи навчальних закладів як компонент профілактики негативних явищ в учнівському середовищі (проведення тематичних класних годин).

Вторинна соціальна профілактика насильства є груповою. Метою цього виду профілактики є зміна ризикованої малоадаптивної поведінки на адаптивну. У результаті цієї профілактики передбачається зміна ставлення особистості до себе та оточуючих, навчання навичкам поведінки в ситуаціях, які можуть призвести до насильства.

Вторинна соціальна профілактика насильства може проводитися шляхом розроблення та проведення тренінгів для дітей підліткового віку та учнівської молоді з проблем насильства.

Третинна соціальна профілактика спрямована на інтегрування в соціальне середовище осіб, які потерпіли від насильства. Третинна профілактика передбачає виявлення причин та особливостей поведінки молодої особи, які призвели до виникнення проблеми. Тобто, як бачимо, цей вид профілактики проводиться на особистісному рівні. Важливо, щоб цю роботу вів фахівець психологічної служби школи.

Робота психологічної служби навчального закладу з попередження насильства серед дітей та учнівської молоді повинна бути спрямована на:

-        проведення заходів з профілактики негативних звичок, жорстокої та протиправної поведінки серед неповнолітніх;

-        здійснення, спільно з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, соціального інспектування сімей, у яких батьки схильні до недбалого ставлення до дітей;

-        створення на базі навчальних закладів консультативних пунктів для учнів, батьків та вчителів, де можна отримати консультацію психолога, соціального педагога та юриста;

-        проведення групових тренінгів та індивідуальної роботи з молоддю у наданні допомоги для вирішення особистих проблем;

-        наповнення змістом з урахуванням останніх досягнень у педагогіці та психології просвітницької роботи (проведення виховних годин), спрямованої на корекцію та розвиток ціннісних орієнтацій учнів;

-        активніше залучення батьків до профілактичної роботи з дітьми. Через батьків можна доносити до дітей інформацію про загальні способи попередження ситуацій насильства та наявні форми допомоги, яку дитина може отримати на базі школи. Це особливо стосується дітей молодшого віку;

Однією з можливих форм роботи, спрямованої на профілактику насильства у навчальному закладі, може бути шкільна медіація — вирішення конфліктних ситуацій примиренням сторін через знаходження оптимального варіанта подолання проблеми, що задовольняє обидві сторони, за взаємного бажання сторін знайти вихід із ситуації.

Фахівці визначають такі основні форми просвітницької роботи щодо попередження насильства:

- лекційна робота;

- організація конкурсів, фестивалів, акцій;

- організація клубів з правових знань;

- лекторії (кіно, відео) правових знань;

Слід зауважити, робота з роз’яснення та вивчення чинного законодавства, міжнародних актів проводиться з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей дітей та учнівської молоді.

Колективні форми й методи навчально-виховної роботи (міні-лекції, бесіди, диспути, усні журнали, кінолекторії та ін.) охоплюють одночасно велику кількість підлітків та молоді, сприяють створенню їхнього позитивного настрою.

Проведення профілактичних заходів щодо насильства серед дітей та учнівської молоді сприяє формуванню правосвідомості та правової поведінки учнів, відповідальності за своє життя, розвиває активність, самостійність, творчість, створює умови для самореалізації особистості учня.

Механізм взаємодії учасників навчально-виховного процесу у разі виявлення випадку жорстокого поводження дітей

За дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх у навчальному закладі відповідальність несе керівник навчального закладу. Тому в кожному навчальному закладі повинно бути проведено оцінювання службових приміщень (роздягальні, душові кабінки, туалетні кімнати) та шкільного подвір’я на предмет небезпеки (Тобто переглянути, у яких з них діти та підлітки можуть бути ізольованими та травмованими.)

З метою профілактики випадків насильства необхідно посилити контроль за чергуванням вчителів на перервах. Адже учні всіх вікових категорій не повинні залишатися без нагляду дорослих.

Варто також розробити внутрішньо-шкільний механізм взаємодії учасників навчально-виховного процесу з виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми та реагування на них. Нижче ми пропонуємо алгоритм дій працівників навчального закладу освіти (розроблено С. Буровим — експертом з прав людини) у разі виявлення факту насильства над дитиною.

Алгоритм дій працівника навчального закладу у разі виявлення випадку насильства над дитиною

1. У випадках, коли ви маєте підозри жорстокого поводження з дитиною або є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, інших працівників навчального закладу або інших осіб), ваші дії:

- Повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу.

- Самостійно письмово повідомити про це територіальний підрозділ служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

- Самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ.

2. У випадках, коли до вас звернулася дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею, ваші дії:

- Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до адміністрації навчального закладу;

- Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до територіального підрозділу служби у справах дітей;

- Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до органів внутрішніх справ;

- Повідомити про це в усній чи письмовій формі від свого імені вказані (перераховані) вище органи.

3. У випадках, коли ви стали свідком жорстокого поводження з дитиною, ваші дії:

- Якомога швидше повідомити про цей факт адміністрацію навчального закладу;

- Одночасно повідомити територіальний підрозділ служби у справах дітей та міліцію.

- Дії адміністрації навчального закладу

- у разі отримання повідомлення

- про жорстоке поводження з дитиною

У разі звернення дитини, її батьків (осіб, які їх замінюють) або працівника навчального закладу до представника адміністрації навчального закладу щодо жорстокого поводження з нею адміністратор зобов’язаний, якщо звернення (повідомлення) усне, оформити це повідомлення письмово, зазначивши, від кого та коли (дата, час) воно отримано. Звернення має бути оформлене належним чином, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» (має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання; письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Необхідно терміново (протягом однієї доби) передати цей документ до територіального підрозділу Служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

Служба у справах дітей має належним чином зареєструвати це повідомлення відповідно до вимог законодавства України.

Чого не слід робити

За жодних умов не треба замовчувати виявлені факти жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози вчинення насильства над нею. По-перше, нехтування проблемою призводить до погіршення ситуації та може вилитися в набагато гірші наслідки. По-друге, навчальний заклад несе відповідальність за дотримання норм законодавства щодо захисту прав дитини, а тому керівник навчального закладу може притягнути педагогічних працівників у зв’язку з порушенням правових норм навчально-виховного процесу до дисциплінарної відповідальності.

Також не слід намагатися самотужки вирішити проблему. Це може призвести до порушення законодавства та може бути небезпечним. Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб, до яких було передано звернення чи повідомлення.

Законодавством передбачено інформування заявника (особи, яка здійснила повідомлення або звернення), а також у самому зверненні може бути зазначено, що заявник бажає бути поінформованим про подальший перебіг справи, бути присутнім під час розгляду звернення).

Рекомендації щодо організації роботи з попередження насильства серед неповнолітніх

У навчальному закладі необхідно розробити план дій з профілактики насильства серед неповнолітніх та запровадити систему постійного відслідковування випадків насильства серед дітей та учнівської молоді, виявлення дітей-агресорів.

Фахівці психологічної служби повинні організувати системну роботу з вторинного та третинного видів профілактики з дітьми, що мають схильність до насильства. За необхідності залучати до цієї роботи фахівців Служби у справах дітей та правоохоронних органів.

Важливо не залишати поза увагою батьків таких дітей. Також потрібна робота з класними колективами, яка має плануватися і реалізовуватися згідно із загальною програмою надання соціально— педагогічної та психологічної допомоги дитині-агресору та дітям, які постраждали від його дій.

 

 

 

 

 

 

Попередження вживання алкоголю та тютюнопаління

Головні цінність суспільства - життя і здоров’я людини. В умовах ускладнення життя, між особистісних зв’язків і стосунків державний курс освітньої політики в Україні передбачає пропаганду здорового способу життя, виховання здорового молодого покоління, якому жити і працювати в новій державі.

Основними причинами негативних змін у здоров’ї нації є погіршення економічної ситуації, низький рівень державного медичного обслуговування, несприятливі умови, соціальна напруженість. Україна підтримала Конвенцію ООН про постійний розвиток людства. Головне – це безпека кожної людини.

Рівень безпеки залежить від стану навколишнього середовища, державної системи підтримки безпеки людства та індивідуальної захищеності.

Наркотики – це група речовин, які приводять до виникнення особливого стану – ейфорії, кайфу (стану фальшивої радості, райдужних, але необгрунтованих марень, що супроводжуються приглушенням почуття відповідальності). Наркотики викликають підвищену, ненормальну, надмірну активність, психічне й рухове збудження. До наркотичних речовин належить опіум, героїн, морфін, марихуана, різні болезаспокійливі речовини.

Наркоманія – це психічне захворювання людей, які не зуміли сказати “Ні”. Вживання наркотиків було відоме ще в давнину. Ейфорія й неадекватні веселощі, а потім дивне заціпеніння, (стадії наркотичного сп’яніння) після вживання зілля з різних рослин неодмінно супроводжували грецькі вакханалії, релігійні свята мешканців джунглів Амазонки або верхів Нілу.

У наші дні наркоманія стала хворобою незахищених верст суспільства, а точніше, найслабших його членів. Це для них, як їм здається, вона стала своєрідним способом виходу зі стресових ситуацій. Фактори, які впливають на початок уживання наркотиків серед

молоді. Передусім – мода, прагнення вписатися в те оточення, ту компанію, яка для молодої людини важлива, цікава і де споживання наркотиків – норма. Можливо, молодь приваблює поширена помилка, начебто споживання наркотиків – ознака сучасного модного устрою життя. Психологи вважають, що споживання наркотиків – один із щаблів віддалення від реального життя. А наступна – самогубство.

Серед інших причин можна назвати такі:

 погані стосунки в родині, з близькими й друзями;

 антисоціальна поведінка й гіперактивність дітей;

 дружба з однолітками, які вживають наркотики;

 нелюбов до школи, не успіхи в навчанні;

 економічні й соціальні труднощі;

 погане оточення й розлад у суспільстві;

 зміна місця навчання й проживання;

 доступність наркотиків;

 вживання наркотиків батьками;

 позитивне ставлення до наркотиків;

 спроба заглушити наркотиком біль чи втекти від неприємності.

Більшість людей, які вживають наркотики, ставлять себе вище за суспільство, його закони й норми, вважаючи себе найобдарованішими особистостями. Причина такої зарозумілості криється й в особливості дії багатьох наркотичних речовин.

Під час наркотичної ейфорії, крім підйому настрою, відчуття веселощів і радості, виникають викривлення в сприйнятті не тільки ситуації та стосунків людей, але й форми предметів, кольору, простору, часу й звуку. Творчі натури, які використовували наркотичне сп’яніння для стимуляції натхнення, загинули в розквіті років. Шлях багатьох рок-музикантів та співаків, видатних акторів і художників обірваний наркотиками. Чому важко позбутися споживання наркотиків? Це по-перше, з чим стикається наркоман, - це потреба постійно збільшувати дозу для досягнення кайфу. Це відбувається при вживанні більшості наркотиків, особливо тих, які містять опій. Постійне збільшення дози для отримання “кайфу” створює важко розв’язувані або зовсім не розв’язувані фінансові проблеми.

По-друге, ефект сп’яніння. Розслаблення й комфорту дуже швидко зникає зовсім. Ін’єкції починають здійснювати тільки стимулювання. З’являється відчуття припливу сил, яких насправді стає дедалі менше й менше. Нещасний уже не може жити, навчатися й працювати без диявольського зілля.

Як визначити, що людина перебуває у стані наркотичного сп’яніння?

-        У людини різко звужені (іноді сильно розширені) зіниці.

-        Рухи сповільнені, порушена координація, що можна перевірити, наприклад, попросивши пройти розподільною смугою декілька метрів.

-        Реакція при сприйнятті й відповіді на поставлені запитання уповільнена, своє ім’я та прізвище, говорить невиразно, мовлення її важко розібрати.

-        Поведінка зазвичай розвізна, продиктована надмірними веселощами або навпаки, пригніченістю.

-        Людина неадекватно оцінює події, що відбуваються.

Є й непрямі ознаки. Так, наркомани починають віддавати перевагу певному одягові: шкіряним курткам із заклепками, масивним ременям, роблять специфічні зачіски. Разом з тим вони часто недбалі в одязі й байдужі стосовно дотримання елементарних правил гігієни.

Прийшовши додому, незвично швидко ховаються у своїй кімнаті, у розмові уривчасті, не дивляться в очі. Вони безпричинно похмурі до агресивності або, навпаки, надмірну сміхотливі. Носять сорочки з довгими рукавами, щоб сховати сліди уколів у вену.

Якщо спочатку наркотик – це лише трихвилинне задоволення, то вже за місяць наркоман не може буз нього існувати. Дуже швидко настає повне психологічне виснаження. Загальне

виснаження організму в результаті вживання наркотиків настає вже через 2-3 роки. Людина втрачає здатність до найменших фізичних і психічних навантажень. Настає остаточна моральна й інтелектуальна деградація – повний розпад особистості. Повністю втрачаються попередні почуття й інтереси. Єдиною турботою стає добування будь-якими засобами й способами наркотику.

Позбавлення наркозалежності. Методи лікування. Куди звертатися по допомогу.

У разі появи симптомів наркозалежності необхідно звернутися по допомогу до батьків, шкільного психолога, до фахівців наркологічного відділення своєї поліклініки.

Майже в усіх містах України при звичайних поліклініках є наркологічні відділення, де подають медичну допомогу анонімно й безкоштовно.

Існує шість заповідей, як не стати жертвою наркоманії:

1.     Перш ніж придбати порцію наркотичної речовини, гарненько подумай – а навіщо тобі це потрібно?

2.     У жодному разі не погоджуйся передати пакунок із сумнівним вмістом навіть своєму другові.

3.     Якою б заманливою не здавалося пропозиція спробувати трохи щастя – відмовся. За все треб врешті-решт платити.

4.     Якщо, пробувавши наркотик або речовину, що його замінює, ти не проти повторити, не забувай – за все треба платити, а ціну ти вже знаєш.

5.     Якщо тобі необхідна допомога, ти можеш звернутися до батьків, психолога школи чи психолога поліклініки, в анонімні служби при поліклініках району.

В Україні нещодавно стали застосувати найновіший метод лікування наркоманії, так званий ультра рапід, або метод над швидкої детоксикації, який використовую “АВС – клініка”. Сутність його проста людина, яка страждає від наркотичної залежності, занурюється в глибокий наркоз на 12-24 години. Пі наркозом медикаментозним способом ініціюється ломка. Прокинувшись, пацієнт раптом опиняється в іншому житті, де немає ані ломки, ані спогаду про неї. Він начебто “перестрибує” через неї психологічно та психічно. Як правило, пацієнти ще кілька днів прислуховуються до себе, чекаючи на комор, але з подивом переконуються, що ніяких негативних відчуттів немає.

Україна стала шістнадцятою країною, де використовується метод надлишкової детоксикації. Це медична технологія нового покоління. На думку наркологів, це прорив у наркології та реальний шанс позбавитися наркотичної залежності завдяки відсутності болю, страху й негативних спогадів.

 Заходи для підвищення ефективності боротьби з наркоманією:

-        посилення боротьби з розповсюдженням наркотиків, суворіший митний контроль;

-        збільшення в навчальних закладах кількості психологів і наркологів, до яких можна звернутися анонімно;

-        активізація роботи міліції в місяцях збору молоді, розширення форм і методів роботи з молодими людьми;

-        запровадження кримінальної відповідальності за рекламу наркотиків, у тому числі й непрену;

-        посилення “Антинаркотичної” пропаганди за місцем проживання молоді з наведенням конкретних прикладів і факторів.

В основі боротьби з наркоманією має перебувати спонукання наркомана до сповіді. Повна правда про лихо – єдиний засіб, який можна використати в боротьбі за життя, який здатний утримати від згубної пристрасті інших і зокрема підлітків.

Наркоманія – це захворювання, зумовлене залежністю від наркотичних речовин. Основними симптомами наркоманії є:

 шкідливі наслідки для споживача наркотику, його безпосереднього оточення і суспільства в цілому;

 тенденція до постійного збільшення дози наркотику;

 психологічна і часто фізична залежність і прагнення отримати наркотик будь-яким чином.

Фізична залежність – наступає після включення наркотичних речовин у процес обміну речовин. Це – непереборна фізична потреба, яка виникає в результаті постійного або періодичного вживання наркотиків. У цьому випадку різне припинення вживання наркотичних речовин викликає фізичний розлад різного ступеня, який називають абстинентим синдромом. На цій стадії людина потребує лікування.

Соціальна залежність – людина – ще не почала вживати наркотичні речовини, але потрапила у середовище тих, хто їх уживає. Вона приймає стиль поведінки, ставлення до наркотичних речовин і зовнішні атрибути групи. В такій ситуації людина часто внутрішньо вже готова почати вживання.

Психологічна залежність – на цій стадії змінюється поведінка людини. Вона починає вживати наркотичні речовини. Вони необхідні їй для зміни свого емоційного стану; іншим шляхом людина вже майже не може впливати на свої емоції, втрачає контроль і адекватні почуття. Чим найбільше небезпечні наркотики? Тим, що вони безпосередньо змінюють свідомість людини і руйнують її пам’ять, інтелект, пригнічують відчуття та емоції, а також викликають сильну психологічну та фізіологічні залежність. Уживання наркотиків внутрішньовенно є небезпечним через високу ймовірність ВІЛ-інфікування.

 

Профілактика і зниження алкогольної залежності серед дітей і підлітків.

Сучасна молодь, вступаючи в доросле життя і маючи доступ до вживання алкогольних напоїв, не думає про таку важливу складову свого майбутнього життя як здоров’я. Алкоголь – це найдоступніший і найуживаніший для сп’яніння наркотик. Алкоголь – це проблема, яка загрожує всьому людству, він несе зло і шкоду.

Школа має відігравати головну роль у профілактиці алкоголізму, оскільки в школі підлітки проводять більшу частину часу і саме тут формуються стандарти поведінки. Особливе місце відводиться тренеру програми, що володіє методикою активних форм навчання, однією з яких є критичне мислення. Саме нові форми навчання допоможуть 13-14 річним підліткам

зрозуміти, що вони відповідальні за власну поведінку, навчать мислити критично й приймати рішення, які базуються на сформованих моральних цінностях і переконаннях.

Для підлітків 10-15 років потрібна правдива інформація, сильна мотиваційна основа, щоб запобігти вживанню алкоголю. Алкоголь у вигляді вина і пива є, мабуть, найдавнішими засобами сп’яніння. Після появи міцних напоїв загострювалися фізичні і психічні наслідки вживання алкоголю.

Чим молодший організм, тим більш руйнівна дія алкоголю на організм підлітка в декілька разів більша, ніж на організм дорослого. Як і всі наркотичні речовини, алкоголь викликає залежність. Спочатку людина тягнеться до чарки, щоб уникнути якихось неприємних переживань або досягти розслаблення і нібито впевненості, але це досить швидко

призводить до потреби у постійному вживанні спиртних напоїв – розвивається алкоголізм. Алкоголізм – це захворювання, яке супроводжується глибокими змінами і навіть деградацією особистості. Воно потребує дуже складного й тривалого лікування, а результати такого лікування, - за свідченням фахівців, часто є невтішним. Через певні особливості підліткового організму алкогольна залежність. Хронічний алкоголізм розвиваються у підлітків значно швидше, ніж у дорослих.

Ріст уживання алкоголю підлітками і молоддю викликає тривогу і громадськості протягом кількох останніх десятків років. За цей час фахівцями нагромаджений досить значний досвід роботи з уже сформованими залежностями, коли вони настільки руйнівно діють на здоров’я й особистість людини, що вимагають глибокого втручання. У різних напрямах психотерапії

та психології існують теоретичні розробки і спостереження щодо причин і механізмів виникнення залежностей. І лише в останні 10-15 років фахівці розвинутих країн свою увагу й потенціал на попередження примушуваних форм поведінки. І, звичайно, одним із найперспективніших напрямків такої роботи, поряд із соціальними програмами, що захищають дітей та їхні права, дотримують молодь, є психологічна робота з підлітками. Адже саме в цей період розвитку людини формуються базові способи самостійного дорослого життя, способи взаємодії з іншими людьми і світом, тобто складається світогляд.

Алкоголізм як залежність є руйнівним для особистості та її здатності керувати собою і своїм життям і гнітюче впливає на всі процеси розвитку й адаптації людини, перешкоджаючи дорослішанню. Ця залежність формується з дитинства й обумовлена комплексним впливом низки чинників: культурного, соціального, психологічного, фізіологічного.

Культурне тло складає традиційні форми вживання спиртних напоїв, залучення їх до ритуалів пригощання, до чогось більшого. Збідніння культурного середовища й мала розмаїтість культурних форм, що забезпечують духовну реалізацію людини, а також відрив ритуальних дій від їхнього наповнення призводить до збільшення кількості й одночасно

зниження культури споживання спритних напоїв.

Соціальне тло – це ставлення суспільства й соціальних інститутів до споживання алкоголю. Сюди входить низка питань: чи є це законним доступність речовини або її заборона й регламентація вживання в громадських місцях, а також ступінь відповідальності індивіда за зловживання або порушення правил споживання. До соціального тла належать державні й

суспільні програми, спрямовані на підтримку здорового способу життя, на допомогу людям, які вирішили позбутися залежності. Психологічне тло створюється в процесі життя кожної людини і задається глибиною внутрішнього розколу, що веде до звуження меж усвідомленням “Я”. Необхідно відзначити, що кожна вікові криза припускає перегляд концепції життя і, тому може закінчитися алкоголізмом як способом реагування на внутрішній конфлікт.

Фізіологічне тло – це вплив речовини на функції організму та наявність гепатичної схильності до даної речовини. За фармакологічною класифікацією алкоголь є депресантом центральної нервової системи. У разі приймання невитких доз люди відзначаються позитивний ефект під час розв’язання інтелектуальних задач, унаслідок стимуляції центральної нервової системи або через ослаблення емоційного контролю.

За помірного споживання алкоголю спостерігається “ослаблення гальмування”. Може розвиватися ейфорія, зростає самовпевненість, знижується нервово-м’язова координація, знижується гострота зору й чутливість од болю, а також знімається втома. Крім того, збільшується час реакції, слабшає пам’ять, погіршується здатність до концентрації. Проблема алкоголіка полягає в тому, що він не може мати справжніх теплих стосунків з

іншими людьми. Суть проблеми відносин полягає в тому, що ці переживання, одного

боку, відчужуються ним самим, тобто знаходяться за межами його усвідомлення власного “Я”, а, з іншого боку, люди не сприймають ці переживання всерйоз, адже вони відбувалися в алкогольному сп’янінні. І він повертається у тверезий стан ще самотнішим, із ще більш

незадоволеною потребою у стосунках. З усього вищесказаного видно, що алкоголь негативно впливає на всі системи та органи. Особливо шкідливий алкоголь для молоді, ще недозрілого

організму.

Профілактика куріння та інших форм поведінки залежності у підлітків

Сучасна молодь вступає в життя не тільки ва період бурхливого розвитку науки й техніки, й у період негативного впливу ряду чинників, перше місце серед яких посідає куріння, шкідлива дія, якого відчувається не відразу, а поступово. Куріння та його вплив на організм стали сьогодні соціальною і медичною проблемою. Куріння як залежність є звичкою, що наносить шкоду здоров’ю. Вона формується за умови наявності трьох факторів: соціального, особистісного і фізичного.

Соціальний фон – це ставлення суспільства до вживання цієї речовини: чи є це законність, вигідність державі, визнання культурою, доступність речовини. До соціального фону належать державні й суспільні програми, спрямовані на підтримку здорового способу життя. На допомогу людям, що вирішили позбутися залежності. Істотною характеристикою соціального фонду є подвійне ставлення до куріння: з одного боку – воно дозволене і

заохочується виробниками цигарок, з іншого боку – “Міністерство охорони здоров’я попереджає...” Особистісний фон створюється в процесі життя кожного індивіда і

задається глибиною розколу душа/тіло чи відчуття екзистенціальної ізоляції, сімейною ситуацією.

Фізіологічний фон важливий стосовно визначених видів наркотиків, до яких людський організм адаптується таким чином, що людина, яка раптово припиняє приймати речовини, може занедужати. Специфіка куріння як виду залежності полягає в тому, що воно ідеально

вирішує клубок проблем. Початок куріння завжди пов’язаний з неприємним відчуттям. Однак одні люди через неприємні відчуття більше не відновлюють спроби, інші ж,

що мають звичку дисоціюватися від свого тіла, продовжують курити. Куріння завжди припускає участь іншого. Коли двоє чи більше людей курять разом, вони немов обмінюються символами – разом випробують біль самотності, біль своєрідності.

Куріння як поведінковий акт пов’язаний з ритмічністю. Курінням ми немов регулюємо подих, робимо його довільним, ставимо під свій контроль. Часто як вигоду від куріння називають розслаблюючий ефект, зняття стресу, заспокоєння.

Впив тютюну на організм підлітка.

 Головна мішень доля тютюнового диму – верхні дихальні шляхи та легені. Подразнення слизових оболонок починається вже в ротовій порожнині. При курінні крізь шар тютюну

всмоктується повітря, яке посилює горіння. При цьому тютюновий дим руйнує емаль зубів, призводить до запалення слинних залоз. Це супроводжується підвищеним слиновиділенням. Слизові оболонки гортані, трахеї, бронхів також подразнюються тютюновим димом, що створює умови для розвитку хронічних бронхітів, пневмоній. У тютюні дуже багато канцерогенних речовин, які спричинюють онкологічні захворювання. Курці з дуже великою ймовірністю можуть захворіти на рак ротової порожнини, гортані або легень.

Дуже шкідливо куріння позначається і на зовнішності людини. Навіть у молодому віці при невеликому стажі куріння проявляються характерні ознаки курця – пожовтіння зубів і нігтів, нездоровий колір шкіри, мережа розширених судин на обличчі.

Куріння є фактором ризики розвитку серцево-судинних захворювань. Викурювання навіть однієї цигарки призводить до прискорення серцевого ритму, звуження судин, підвищення артеріального тиску. Результат куріння – порушення функціонування серцевих м’язів, що

може призвести до інфаркту міокарда. Внаслідок куріння може розвинутися таке тяжке захворювання судин ніг як облітерируючий ендартеріїт, яке дуже часто супроводжується ампутацією кінцівок. Нервова система, кров, органи травлення також страждають при

попаданні в організм продуктів горіння тютюну. Куріння провокує розвиток виразки шлунка, ускладнює інші захворювання.

Вплив нікотину на важливо життєві органи підлітка.

Хворобливі зміни виникають не відразу, а при певному “стажі” куріння.

Підлітки не думають за наслідки куріння. Вони кажуть: “Мало що там буде через 10 чи 20 років. Сьогодні нас це не турбує”. Звичайно, тепер вони не задумуються над майбутнім. Їм нема ще 18 років, і вони сподіваються, що довго будуть молодими. Однак деякі тяжкі розлади виникають одразу після того, як людина починає курити. Ці зміни особливо помітні в підлітків та осіб молодого віку. Особливо страждає від куріння пам’ять. Було проведено такий експеримент. Обстежені дві групи студентів (по 9 осіб) одного віку й статі, перша група – курці, друга – ті, що не курять. Виявилось, що куріння знижує швидкість запам’ятовування та обсяг пам’яті. Курці запам’ятовували повільніше від решти студентів.

Чому люди курять? Насамперед з’ясуймо, чому люди починають курити. Хлопці вважають

геройством викурити цигарку потай від дорослих. Куріння швидко набирає характеру сталої звички, якої важко позбутися. Виникає хвороблива пристрасть до тютюну, щось подібне до наркоманії. Уже через 2-3 години після куріння в людини з’являється бажання знову закурити. Коли сигарети немає, вона намагається дістати її. Деякі люди кидають

курити. Та, на жаль, більшість людей цього не можуть зробити. Вони не розуміють, що руйнують своє здоров’я. А відновлювати зруйноване дуже важко, тому треба берегти те, що маємо, а саме здоров’я. Здоров’я – це в першу чергу, спосіб життя людини. Це той стиль, який людина вибирає для себе, і саме він визначає, досягне людина благополуччя

чи ні. Давно доведено, що все, що робить людина, відбивається на стані її здоров’я. До доброго здоров’я людина може йти, будучи зовсім здоровою чи навіть інвалідом. Добре здоров’я містить у собі всі цілі в житті людини, ї інтереси і корисні звички. Це почуття сповнене любові до самого себе.

 

Щодо профілактики залежності населення від нікотину, алкоголю та наркотиків!

Проблема «шкідливих звичок» є найбільш поширеною в наш час, а боротьба з ними це завдання не тільки державного рівня, а й кожної окремої людини.

Паління – це розповсюджена звичка, яка призводить до небезпечних порушень здоров’я, особливо у дітей.

Найбільшу небезпеку тютюн становить для підлітків. Особи, які почали палити до 25 років, помирають від раку легень у 5 разів частіше ніж ті хто запалив після 25 років.

Смертельною є доза від 50 до 100 мг. нікотину, що є еквівалентною 20 випаленим сигаретам!

      Причини паління.

Ключовим, через що молодь починає палити, дослідники вважають паління в родині й найближчому оточенні, коли паління сприймається як нормальне явище.

Біля 90 % курців вважають паління шкідливим для себе, і лише дві третини роблять спроби полишити звичку.

Наслідки паління можуть проявлятися від першіння в горлі та подразнення очей до хронічного бронхіту, ішемічної хвороби серця, раку.

Курці завдають шкоди не лише собі, а й оточуючим, які дихають повітрям забрудненим тютюновим димом. Концентрація окису вуглецю в приміщеннях через паління значно підвищується. Особливо це шкідливо для дітей. Вагітні жінки які палять наражають на небезпеку плід, збільшуючи ризик смерті дитини у перинатальному періоді (внутрішньоутробний період та 7 діб після народження). Діти від матерів, які палять, частіше народжуються з дефектами та більш сприйнятливі до хвороб.

Профілактика тютюнопаління:                                                                 

1.     Проаналізувати, коли і чому виникає бажання палити.

2.     Під час паління – задатися питанням: чи приносить ця звичка мені задоволення зараз?

3.     Призначити день відмови від паління.

4.     Переконати себе, що паління шкідливе для здоров’я.

5.     Щодня зменшувати кількість випалених цигарок.

6.     Почати займатися фізичними вправами.

7.     У разі виникнення бажання запалити – випити склянку води, зайнятися цікавою справою тощо.

8.     За день до призначеного дня відмови від паління – випалити вдвічі більше цигарок ніж звичайно (відбудеться перенасичення організму

нікотином з відповідними неприємними відчуттями), кинути палити буде простіше.

      Пам’ятайте!

      Якщо людина випалює в день лише 1 – 2 цигарки то скорочує тривалість життя на 4 – 6 років.

                                                    Алкоголізм та наркоманія – біда цілого суспільства

      Алкоголь негативно впливає не тільки на того хто зловживає ним, але й на майбутнє покоління.  

      Дослідження вчених доводять, що у підлітків алкоголізм як захворювання  виникає і розвивається у 4 рази швидше, ніж у дорослих. Деградація особистості також відбувається набагато швидше.

Ті хто зловживають алкоголем живуть приблизно на 15 років менше, ніж люди з помірним та несистематичним вживанням спиртних напоїв!

      Науково доведено, що наслідки одноразового вживання алкоголю здоровою людиною зберігаються в організмі протягом 2-х тижнів.

Концентрація алкоголю у крові більше 5 % є смертельною для дорослої людини!

Якщо людина знаходиться під впливом алкоголю протягом значного часу, біохімічні процеси головного мозку змінюються. Організм прагне підтримати процеси функціонування нервової системи і як наслідок – формується звичка (стан), яка веде до щоразу більшої дози вжитого алкоголю, у людини формується алкогольна залежність.

Алкоголь впливає на ЦНС: гальмує роботу мозкових центрів, що відповідають за вищу діяльність людини (інтелект, совість, критичну оцінку ситуації, рівень культури).

На тлі хронічного захворювання на алкоголізм також виникають алкогольні кардіоміопатія, гастрит, панкреатит, гепатит, нефропатія, енцефалопатія, анемії, порушення імунної системи, ризик інсульту.        

Профілактика алкоголізму:

1.     Не долучатися до вживання алкоголю.

2.     З юних років привчатися до спорту.

3.     Тренувати силу волі, відмовлятися від пропозицій щодо вживання спиртних напоїв.

4.     Знайти собі корисні та цікаві заняття.

5.     Навчитись отримувати задоволення від тверезого спілкування.

6.     Відпочивати під час вихідних та свят, не вживаючи алкоголю.

7.     Загартовуватись і піклуватися про стан свого здоров’я, ставити собі мету в житті.

      Пам’ятайте!

         Ви несете відповідальність за своє здоров’я та здоров’я нащадків.

         Наркоманія – хвороба, що позбавляє життя

Наркоманія це хвороба, що виникає внаслідок вживання наркотичних речовин та призводить до глибокого руйнування організму і навіть смерті.

Причинами виникнення і розвитку наркоманії найчастіше являються: особливості характеру, психічні та фізичні розлади, вплив різних негативних соціальних чинників, виникнення наркоманії серед хворих, змушених тривалий час приймати наркотичні речовини в медичних цілях.

Однією з умов розвитку наркоманії є відсутність необхідних знань у людини та неусвідомлення небезпеки вживання наркотичних речовин. Біля 50-80% всіх наркозалежних вперше спробували наркотики виключно задля цікавості.

         Розвивається три основні клінічні феномена вживання наркотиків:

1.     психічна залежність; 2. фізична залежність з можливим абстинентним синдромом (синдромом відміни). Щоб позбутися проявів абстиненції (фізичних страждань), наркозалежний починає приймати  щоразу більші дози наркотику; 3. зростання витривалості (толерантності) – наркозалежні зі стажем також збільшують дози наркотику, у порівнянні з початковим етапом.    

      За даними досліджень, підлітки вживають наркотики у шість разів частіше, ніж люди інших вікових груп.

      Середня тривалість життя наркоманів 4 – 4,5 роки після першого прийому наркотичних речовин!

Наркоманія є джерелом поширення ВІЛ – інфекції. 70% ін’єкційних наркоманів є носіями вірусів СНІДу. Крім цього, при постійному вживанні наркотичних речовин виникає хронічне наркотичне отруєння,  яке є причиною розладу функцій багатьох органів та систем організму, особливо центральної нервової системи.

      Профілактика наркоманії:

1.При будь-яких обставинах – відмовлятися від спроби «скуштувати»

наркотичні засоби. Навіть перша спроба може призвести до звикання. Треба чітко усвідомити: наркоман це смертник, який обов’язково помре, якщо вчасно не припинить вживати наркотики.

2.Не треба приховувати свою залежність. Навколо є багато людей (особливо для молоді), які готові допомогти: батьки, лікарі, вчителі, старші товариші.

      Живіть повноцінним, здоровим життям без шкідливих звичок!